Гарячою олією по горлу.
Уся твоя правдивість – просто фарс.
Залишиться від тебе тільки фото,
Де ти так гарно вийшла у анфас.
Заплутані стежки у завірюсі.
Чомусь мені так просто їх знайти.
Але ти знову, у своєму дусі,
Лишаєш інших гідної мети.
«Надійні» бою вірного константи:
Акторська гра, довіра і знання.
На жаль тобі, знайшлися протестанти,
Що вийшли з темряви підпільного життя.
Високі ціни за неякість дружби.
Нелегко вийти із крамниці казочок.
Та ти й не думала; признайся мені, ну ж-бо,
Тобі вільніше без ватаги «діточок».
Міцної кави зранку на сніданок;
Та й далі граєш у чужих світах.
Із своїм вибором ти зустрічай світанок,
Але, будь ласка, не заплутай у слідах.
Дурні. Еге ж, дурні переживання!
І ніби час вже заспокоїтись давно.
Та не вдається здать до поховання
Із наших записів старих німе кіно.
Тоненька нитка зв’язує нас досі.
На жаль, на спогадах не клікнути «Delete».
Я пам*ятаю. Й дякую за досвід.
Віднині в кожної новий життя сюжет. (10.05.2012.)
