Смисли мого буття я загубила в тобі,
Весь той Бог, що бачила, я загубила… тепер я можу бачити тільки тебе…
Довгими стрічками рядків я обвішала всю творчість в честь тебе…
На довгих мотузках речень я вішаюсь в твою честь…
Любов петлею навколо шиї не дає дихати світобаченням
…
Справжність життя скальпелем оперує без наркозу – без тебе.
Всі біди світу переживаю сіллю на розірваному серці
Відчуття самотності і суму за всим рідним тягне на дах
Почуття болю від зрадництва гукає на міст. або в небо з мосту
Перший день зими… ми зимою стали одним колись, пам’ятаєш?
Ми вночі ловили сніг і ліпили бабу під пульсаціями кохання
Ми зимою знайшли одне одного
Я хочу бути останньою в твоєму житті
Такою першою і останньою.
Віддайся мені не тільки тілом, а й всим життям…
Я давно тобі вже все віддала
