Якщо ти плюнеш мені в душу,
Я серветкою стру образи.
Адже я терпіти все мушу,
І не набратись від тебе зарази.
Якщо ти граблі підсунеш під ноги,
Я ниць впаду,а ти засмієшся.
Бо немає такої дороги,
На якій шляхом,хоч раз не спіткнешся.
Якщо ножа в спину ти встромиш,
Я заплачу,а ти засмієшся.
Ти далі підеш,та ще й обговориш,
А в скрутній ситуації відгукнешся!