Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Не личить - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА КОРИЗМА, 19.11.2012 - 02:49
Я – жінка. А Ви – чоловік...Я щира. А Ви… Словоблуд… Дуже вдало!!! Фальшиві люди й до тепер живуть. Творити добро і прощати це - любити свого ближнього. Гарно Юлечко Ярослав Дорожний, 17.11.2012 - 22:58
епохою Ренесансу - саме пізніше датується твір! Висока Витонченість Влучності
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Приємно чути високу похвалу.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що від душі, то від душі. Відвела душу!
Валя Савелюк, 17.11.2012 - 17:55
пані Адель... я Вас зрозуміла... по суті...стосовно першої моєї версії, то це якраз той випадок, власне - основоположний... коли читач знаходить у творі мистецтва - себе... своє... тому й цікавляться люди мистецтвом - поезією, де образ, пропонований автором (чи ідея), має стільки значень, скільки людей його прочитають... цікаво мені буває дізнатися, як трактуються якісь мої вірші... один, "Символи розлуки", є в мене такий - про двох дюдей, які посварилися і сердяться одне на одного... а інша людина побачила там "міжнародно-історичний" конфлікт і сердито той вірш коментувала... так десь... вибачайте, що вдруге привертаю Вашу увагу... Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привертайте, Валю, коли маєте що сказати. Я не проти, навіть навпаки - цікаво спілкуватися з людьми думаючими і вдумливими. Цікаво пізнавати світ і себе у ньому завдяки такому обміну думками. І, прохання, не звертайтесь до мене так офіційно - не така вже я й пані, просто Адель, чи Леся, на Ваш смак. Вразлива, 17.11.2012 - 14:04
Так,так ми не відразу розпізнали,не придивлялись,не хотіли,не задивлялись ніби від сорому в ті очі,себе саму обманює серце дівоче.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні-ні, пані Дануточко. Дівоче серце тут ні при чому. Це звичайнісіньке протистояння двох особистостей у тілах різної статі, одна з котрих, явно програє, через надмірну пихатість і роздутість власної самооцінки.
Валя Савелюк, 17.11.2012 - 07:33
...а в стуленім склепі повікдві цятки зіниць винуватих, що зрадити можуть умить… - жінки це одразу відчувають, а жінки-Поети! навіть наперед уже знають... "передчуття зради" - як це заважає бутафорським лицарям "словоблудити"... так точно написано психологічний портрет - кількома штрихами - зради, яка вже є, але ще сама себе не визнає... Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зрада тут дещо у іншому сенсі... Зраджують не ліричну героїню, зраджують очі ліричного героя його ж самого. Він боягуз, що втікає від прямого погляду, прямих відповідей і т.ін. вважаючи себе проте дуже розумним і сміливим, аж до нав"язування комусь власних поглядів, диктату поведінки, та не маючи сміливості відповідати на незручні запитання, здатні зламати в один момент вибудуваний ним примарний замок нічим не підкріплених штампів і стереотипів...Дякую, Валю. Приємний Ваш візит! |
|
|