Тепер уже не важко
Мені все зрозуміти,
Ти ждеш від мене казки
І в казці хочеш жити.
Невже моє кохання
Нічого вже не значить?
Невже зрадієш тільки,
Моїй машині й дачі?
Мене ти ігноруєш
Бо хочеш в казці жити.
Другим любов даруєш,
Щоб з ними знов радіти.
Навіщо приїжджаєш,
Ти знов до мене в гості?
Невже в душі страждаєш
І сердишся від злості?
А може ти кохаєш
І згадуєш ту осінь?
І знов мене караєш,
Бо поряд буть не в змозі?
