Дівчина в маках, тендітна, замріяна,
Чому ти сховалась в полі розквітлих
Квітів багряних, любов'ю розвіяна,
У подиху вітру ледве помітних?
У коси русяві зорі заплетені,
Ніжністю погляду турботливо грієш.
Серце моє, журбою заметене,
Нажаль відігріти вже не зумієш...