Ти пам`ятаєш погляд його очей,
Ти знаєш які солодкі його уста.
Ти відчуваєш смак недоспаних ночей,
Ти бачиш що без його в душі пустота.
З другим бути не доля,
Однією залишитися не судилось.
Ну що ж така Божа воля,
Що без його життя спинилось.
Сльоза біжить по щоці,
Пробач мене, мамо, вибач Боже.
З вени кров стікає по руці,
Пробачте, але без його не зможу.
