Ти пам`ятаєш погляд його очей,
Ти знаєш які солодкі його уста.
Ти відчуваєш смак недоспаних ночей,
Ти бачиш що без його в душі пустота.
З другим бути не доля,
Однією залишитися не судилось.
Ну що ж така Божа воля,
Що без його життя спинилось.
Сльоза біжить по щоці,
Пробач мене, мамо, вибач Боже.
З вени кров стікає по руці,
Пробачте, але без його не зможу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2012
автор: Даша Зайко