Присяду на берег ріки
Під тінню густою верби,
Вдихну свіжий запах трави,
Загляну у скельця води,
Долонею плесо торкнусь –
Розійдуться рівні круги.
Я сяду і не ворухнусь.
Злякати русалку боюсь.
На дні ріки в спеку денну,
Вплітає лозу у косу,
Співає пісні про весну,
Під музику трав і верби,
Що віти на вітрі гойдає,
Спускає гілки до води,
Під тяжкістю років дрімає.
Нашіптує звуки мелодій
Заспаних літом рапсодій.
Не чутно розспівок птахів,
Лиш тихе гудіння джмелів,
Що квіти від сонячних снів,
Зворушують льотом своїм.
То вітру нема, то крадеться,
Ніяк потім не схаменеться.
Скошлатить траву молоду,
Із річки нагонить росу,
Грайливо розкидає хвилі…
І знову замре все у штилі.
Десь мирно куняла зозуля.
Проснулась від вітру…рахую:
Ку-ку… і під музику цю
На березі річки сиджу.
12.08.2010
