Вже сьогодні пахло в парку по-осінньому, але ще не осінь. Чогось вхопився за братову книжку і почав читати з середини і зрозумів, що наразі мене дратують дві речі. По-перше, те що я зовсім не можу читати книжки з російськими чи нашими іменами персонажів, особливо якщо є звернення за ім"ям та по батькові, бо одразу ж влізають у голову люди із мого життя з такими ж іменами і псують своїми образами всю картину, оскільки вже за їхніми постатями не бачу вигаданих героїв.
А друге - те, що вже вересень, а смачних помідорів нема. Понавчалися привозити нестигло-червонясті. Сумно.
