В славетному місті Побужье
Живе знамените подружжя
Він Генадій Балакін
Запросто вам заб’є баки
Дружину його звуть Тамара
Велика така наче хмара!
Добра, розумна веселої вдача
Ще зовсім недавно була у них дача!
Та родом вони із села Хащевато!
Рідні там залишилось в них ще багато!
Грали весіля, жили всі у купі
У бабушки Гольки у в хатинкі-халупі
То хата із глини, на криші солома
Яка б не була, а своя рідна дома
Ми на долині у «Знам’я» гуляли
Тай через річку Гену гукали
Гена спускався та з нами гуляв
Доки у річку случайно не впав
Весь іскупався, вода крижана,
Думали Гені буде хана!
Додому рвонув передівся в штани
До валінок цурками вдів ковзани
В долині на річці гуляли в хокей
Тамарка під вечір гукала Єгей!
Гена втомився із нами гуляти
Та з радістю біг він свій долг виполняти
Спала пара на печі,
час не гаяли вночі
Вчасно виконали план
Народився син Руслан
А щоб ще були в них дітки
Муж помчав на заробітки
Хащевато стало вузьке
Переїхали в Побузьке
До Побузького вело
Капітанівка село
Там зніма собі житло
Гена наш пахав як трактор
На заводі оператор
Плавив нікель, плавив сталь
Сміло тиснув на педаль
А ще він ходив до тиру
Скоро получив квартиру
Тома знову до род дома
Там кричала: боже мій
Народився син Сергій
Тома до праці в дитячий садочок
Сама там поїсть, нагодує діточок
Так в мирі собі та в добрі поживали
Діточок ростили, добра наживали
Хлопці були як орли!
Не курили, не пили!
Старший більш відповідальний
Ну а менший музикальний
На акордеоні грав
Як екзамени всі здав
То акордеон поклав,
Більше в руки і не брав!
Школа, випуск, атестат
Щоб боявся супостат
Наш Руслан курсант в Пермі
Уся армія в дермі
Офіцери ПВО, служба
Все равно дерьмо.
Менший Сержик той хитріший
Не захтів далеко мчатись
У Василькові став навчатись
Та у люди пробиватись
Руслан до того дослужився
Що СОЮЗ взяв розвалився
Він на радості женився
На красуні з тих країв
Гарно пив, та гарно їв!
Але прийшов час вибирати
Яке підданство приймати
Чи російський він вояка
Москалям тоді всім с рака
Чи гайда на Україну
Де батьки обнімуть сина!
Крикнув пару раз Ура!
Прощавай Йош-ка-рола!
Ракети в полі мир, мир, мир
Тама Руслік командир
ПВО на стражі миру
Первомайськ, дали квартиру
В ній прожили років з п’ять
Вирішили все продать
Жінчиним братам віддать
Ті у бізнес гроші вклали
Та за рік усі просрали
Київський автовокзал
Все курсантік, ти попал
Сергій попався в руки теще
Придумать що, куда уж проще
І далеко ходить не нада
Квартира в них була, що нада!
И дочка рада більше всіх
Женіх прийшов, який успіх
Оженився, приписався
Так до Києва добрався
Влаштувався тут служити
От у тещі гарно жити
Якось він за два срача
Купив старого москвича
Зарплати стало нехватати
Став на ньому таксувати
Та на відео знімати
Весіль веселих оператор
Та скільки б то не заробляло
А жінці всього було мало
Пахав як трактор, спав в тіньочку
Старався все заради дочки
Відправив жінку на курорт
Де їй попався Дерік чорт
Два рука, два нога
Получай Сергій рога
Та згодом він зустрів Наташу
Красиву дівку, просто нашу
Зіграли свадьбу в три хвоста
Родився скоро Нікіта
І папочка усім під стать
Став гарні гроші зароблять
Забрав Руслана з ПВО
Пристроїв в Київ на роботу
Радіо ринок торговать
А потім просто охранять
І Юлічка пішла навчатись
Все завдяки його рукам
Стипендію щей получати
Тай упрікать за все батькам!
Нехай там що! Нехай там крах
У нас Сережа – олігарх!
Про кого, кого а про маму
Ніколи він не забува
Щоб гарно їла, щоб пила
І ліки гарні получала
І за синочком не скучала
Та всім здоровою була!
З повагою ваш Василь Мотричук!
Вірш написав на прохання баби Лени Мотричук!
Гарно! Але зв*язку з народом маловато.
