Радість моя рідна,
Ти освітила шлях життя,
І сил до нього додала.
Я знав, що колись прийде час,
І я зустріну ту єдину,
Заради кого я створю Нас.
Моє життя доходило до краю.
І ось побачив я тебе!
Душа піднеслася до раю.
І там знайшов нарешті я себе.
Моє ти серце все заполонила.
В собі мене ти утопила.
Одного в світі я боюсь.
Не зможу жити я без тебе,
Мені паскудно буде
Й ТРЕБА!!!
Точніш я хочу бути разом.
Тебе цінити, цілувати,
І на руках весь час плекати,
Я мушу, можу зберегти,
Я буду жити ,щоб щастя розпалити,
Я знав, я міг би ще писати,
Але крім того, щоб писати,
Я хочу все своє життя віддати
Одній єдиній, тій неповторимій,
Яка вдихнула в мене силу,
Ще жити далі, покохати,
Змогти, схотіти все життя віддати,
Тій, яку кохаю до нестями.
Без неї чесно жити перестану,
Не зможу дихати зовсім.
Ти моє серце, душа, радість.
Але моя страшна недбалість...
Я знаю—Ти моє життя!
Моя, моя ти радість неспоглядна.
Кохаю, люблю лиш тебе,осанна!
Моя ти рідна назавжди.
І я не знаю, як там що,
А я люблю тебе без краю.
Ти моя радість лиш єдина.
І моя спрага до життя.
Я так кохаю тебе мила,
Ти лиш моя така!єдина
Тепер за ТЕБЕ все життя я покладу!
Але тепер немає вже за кого
Віддати те життя просте,
Без тебе тяжко й непроглядно,
Але тобі , я думаю, не складно
І я надіюся на це.
ID:
358804
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 20.08.2012 20:44:34
© дата внесення змiн: 20.08.2012 20:44:34
автор: Mr. Morgan
Вкажіть причину вашої скарги
|