Відпускаєш мене, я стаю на крило –
І зажури й розпуки немов не було.
Знов світанок віщує надію нову.
Відчуваю натхнення, я знову живу.
Знову барви весняні квітчають сніги,
Знов Твоє Милосердя долає гріхи.
Обрій знов неозорий, вільно дихаю знов.
Світ мені відкриває Дивовижна Любов.
2011-03-29