Набридло все. Набрид весь світ.
Своїм словам я віддаю звіт.
Робота – дім, дім – робота,
Думки, печаль, стрес і скорбота.
Набридли хід моїх думок,-
Не можу закрити їх на замок.
Набридли люди і тварини.
Усі як беззахисні рослини:
Подай. Зроби. Віддай. Купи.
Та ще й до всього «ти тупий!»
Усі жаліються проблемами
Й «цікавими» життєвими схемами.
А ти, тупий, мовчи і слухай
Й чуже горе собі відлий.
Ділись проблемами з вазоном
І дихай біля нього озоном.
І то, роби це рідко,
Бо час збігає дуже швидко.
Мрії свої ж закопай,
Убий розчленуй і віддай
тому, у кого їх не має:
для них це буде просто раєм.
Розказуй що у тебе все відмінно,
І будь як всі неодмінно.
Бо проблем і так багато:
Іди як всі поле орати!
І це заняття аж до смерти,
А потім можеш себе зі світу стерти.
Сам себе, бо крім тебе
Ніхто не розмалює небо.
На яке щодня дивитись
І яке вночі буде снитись
Набридло!