- Привiт! Як поживаеш?
Чому не пишеш, невже не скучаеш?
- Привiт. У мене все нормально.
Я знаю, це звучить печально,
Та досi я тебе кохаю,
I все що було - пам'ятаю...
Я, мабуть, винен. Ти пробач,
Але благаю, лиш не плач
За те, що з iншою лiтаю
Та все одно завжди скучаю
За тим, як разом ми були,
Тебе молю я - лиш прости...
Не в силi я все повернути,
Також, не зможу все забути.
Та в цьому не виннi ми -
Нас роз'еднали полюси,
Нас просто вiдстань розлучила
У серцi бiль нам залишила.
Тепер закiнчую писати.
Р.S. Багато ще не встиг сказати...
Ти просто знай, що не забуду,
З тобою подумки я буду.
Прости мене - ще раз молю
За те, що так тебе люблю...