Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Відродження - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 28.07.2012 - 20:02
Такі Ваші шедеври читачі розкуплять за один день.Нових Вам успіхів! Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за щирі побажання! Навзаєм!
Д З В О Н А Р, 28.07.2012 - 18:32
Я думав, що Ви взмозі розібратись в цих асоціаціях та образах самі.....Погоріли в душі квітом буйні поля, Погоріли - і буйним квітом... Щось несуразне. В душі... поля????.. сум вселенський (русизм) лавиною суне. Що-то за чудо-юдо... Ран сердечних "обвуглені руни" (Як збагатилось від цього виразу укр. мова) заяснять серед зір попід згарищем тим,((згарище серед зір, та ще й заяснЯть (чому в множині?)_ це ж яку треба мати уяву?...)) дивним сяєвом(Що це за чудо - в укр. мові є сяйво) заполовіє (я розумію від слова полова, український народ вклонеться Вам в ноги за цей "винахід"), (дальше набір слів загальний зміст, яких Вам треба читачеві пояснити) - се паломник Любові іде, пілігрим, подорожній від храму Надії. Скажіть, будь ласка, а Ви цей твір виставили в поетичних майстернях? І які відгуки на нього там? Як Ви його оцінюєте самі? Чи проголосує (гривнею, (маю на увазі - купить)) читач за Ваш Шедевр? Тільки, будь ласка, без образ. А, як зрілий поет рядовому читачу. Я ж вболіваю за українську мову та поезію. З повагою! Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отже про все по черзі.1) Ви неуважний читач. Не полінуйтесь перечитати перший рядок, до котрого напочатку апелюєте - не погоріли буйним квітом, а погоріли поля душі, що буйно квітували перед цим.) 2)В українській мові є слово "вселенський", що значить "з усього світу". 3) не розумію сарказму стосовно сердечних рун.) 4) зорі у душі, котру не спалив вогонь дощенту, вона лиш обгоріла, а "заяснять" у множині, бо йдеться про руни, що засвітяться серед вже згаданих зір.( так, на відсутність уяви не скаржуся,та це не лиш гола уява. Це, якщо бажаєте, є мій внутрішній світ, котрий незалежно від Вашого сприйняття, чи не сприйняття, є таким, як є.) 5) Якщо вам не відоме слово "сяєво" - нічим не зараджу,бо в українській мові це іменник середнього роду, не суперечить словнику. 6) "Заполовіє" - від слова "половіти" - що значить, набувати ясно-жовтого, золотистого кольору. Шкода, що ви знаєте тільки про полову... 7) Про паломника Любові не мушу нічого пояснювати. Якщо Вам невідоме відчуття любові до котрого душа рухається у вічному паломництві, то я й тут не зараджу. Так, цей вірш є на ПМ. Якщо цікавитесь його долею там - ось вам посилання: http://www.maysterni.com/publication.php?id=80292 Я його не оцінюю, як не оцінюю решту своїх творів, для цього є читачі. І на останок... Не вважаю свої вірші шедеврами. У мене достатньо здорового глузду, аби не "хворіти" цим. Сподіваюсь, я вдовільнила Ваші запитання. На все добре Вам, мій прискіпливий читачу. Дякую за час і небайдужість, витрачені на детальний моніторинг цього вірша. Д З В О Н А Р, 28.07.2012 - 13:42
????????????..............Слова Чорногуза викликали певний образ. А в Ваших словах(образах) запутався зовсім... Звичайно початковому поету я цого б не говорив, ризикуючи визвати в нього образу. Але з вами, зрілим поетом, автором 2-х збірок хотілось би більш об'єктивного погляду на вірш. А якже, скажите відгуки внизу?.. А вони за принципом: "Я хвалю вас, ви хваліть мене...". Це загальна хвороба сайту. А розвиватись, рости, об'єктивно дивитись на творчість навряд чи це дає можливість. Ви тільки не ображайтесь, тут нічого персонального, тільки поезія... Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, що ж... І таке буває. Мені не видається цей вірш заплутаним. Незважаючи на хороші чи не дуже відгуки внизу, думку Вашу почула. Щирість оцінила. За "зрілого автора" дякую, приємно, що такою мене вважаєте. Щодо об"єктивного погляду... Кажіть свої зауваги (тільки не узагальнюйте на кшталт - "заплутвася в образах", бо це мені ні про що не говорить), я постараюся підійти до них зважено, і, як зумію, дати відповідь чи пояснення тому чи іншому образу у вірші. Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Людочка. Вірш зачепив душу, от і відгукнулося...
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесенько. Не могла не обізватись на такий прониливий і щирий вірш Ярослава.
валькірія, 24.07.2012 - 00:01
А на згарищах тих може вирости мак -Коли вітер Надії розвіє туман, А як буйні поля зацвітуть під дощем - Ти знов схочеш любити і вірити ще! Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вічний колообіг життєвих перипетій з незмінними злетами, падіннями і знову, і знову.
Ольга Струтинська, 23.07.2012 - 23:44
таке обнадійливе світло полихає над полиновим згарищем любові. сподобалось !
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Допоки б"ється серце - його не покидає надія.
|
|
|