Попіл впаде на життєві сторінки потерті
Перегорну одні, а там знову ім*я твоє
Скільки вже часу пройшло після нашої смерті?
Де тебе вже нестало, а я ще трішечки є?
Попіл миттєво розвіється вітром у ніч глибоку,
Наші з тобою моменти вилетіли в прірву жорстоко.
А спогадів сторінки швидко-швидко гортаються.
Альбом закриваю в думках знов до тебе вертаюся.