Сивий дим, наче вільний, летить наверх,
Покидає мене з кожним видихом.
Це життя, наче хоче, щоб я помер
І хто зна як ще довго я виживу.
Мої ліки від болю відомі всім -
Ідеальні для злості й депресії.
Пар від свіжого хмелю неначе дим
Розливається моїми венами.
Сіль зтікала б як річка з моїх очей,
Та запаси давно вже закінчились.
Це одно з тих паскудних моїх ночей,
Які мною, мабуть, не наситились.
Без вогню, без тепла серед холоду,
Без бажання добігти до фінішу
І без сил щоб здолати нову біду
Ще живу! Ще живу. Ще живу...