Ви приходите в тиші,
Немов все у нас вийшло,
Немов ми не скорились
Піднялися з колін.
На світанку у травах,
У ранкових туманах
Ви блукаєте мирно
По широких полях.
Ще всі сплять, в дворі пусто,
Лиш на серці так сумно,
Там немає спокою,
Ви приходите в снах.
Ви, загиблі герої,
Що боролись за волю,
Полягли за країну
У кривавих боях.
Ви живете в легендах,
Ваші очі - це небо,
Споглядають за нами
З глибин століть.
Ті, що страху не знали,
Що кохання лишали,
Покидали дім рідний
І спокійне життя!
Ви,терпіли поразки,
Але серце палало.
Воно прагнуло волі
До останнього подиху.
До останнього слова
Ви писали історію,
Докінця захищали
Свою землю й людей.
Ви, приходите в час,
Як зникають надії.
Ви, приходите в мить
Смутку й поневірянь.
Проникаєте тихо
В наші душі й серця
І нагадуєте хто ми,
Що це наше життя!
Ви - безсмертні герої,
Ви - поети і воїни.
Патріоти землі своєї,
Ви, живете у кожному з нас.
Ви приходте в тиші,
До світанку, у снах.
З того світу нагадуєте,
Що це - наше життя.
22-28.03.2011 р.
