Шкода не вміємо літати…
І коханих біля себе тримати.
Хоча.. Яких коханих? Де їх взяти?
Ми ж егоїсти. На місяць злітати?
Шкода не вміємо літати…
І зірок в кармани збирати.
Та освітляти при нагоді
Тернистий шлях при нічній погоді.
Шкода не вміємо літати…
І хмаринки зубами кусати.
А потім повалятись в них,
ЗАБУТИ ВСЕ! Весь світ притих.
Шкода не вміємо літати…
Й з дощиком по небу скакати,
А потім впасти і померти
Й переродитись після смерті.
Шкода ми ВМІЄМО літати!
Лиш ми боїмося признати.
А ходити як всі-це ми вміємо!
І ЦЕ НІКОЛИ НЕ ЗРОЗУМІЄМО!
