|
У моїх снах зірки повільною ходою котяться до моїх ніг,
а ти розповідаєш, як стомлене сонце лягає спати,
як завше на захід, на бік, на вчорашній поріг,
прокидається вранці, словом слово я звик відчувати.
Народився тоді коли місяць співав колискові,
для самотніх людей, що чекають зустрічне тепло.
На холодній дорозі, ти читала газети казкові,
серцем десь відчувала, як щастя у гості зайшло.
Разом випили чаю, насміялись на тисячу років,
пригадали минуле, без сліз, без образ, без журби.
Я до тебе летів, без загублених хмарами кроків,
і для тебе писав низку віршів, без днів боротьби.
У моїх снах зірки повільною ходою котяться до твоїх рук,
а я розповідаю, як сумно провів без тебе час.
Віриш, а так хочеться жити, без смутку, журби, сонних мук,
прокидатися вранці, як завжди читати про нас.
У газетах, у книгах, у творах. Прочитати про нас, прочитати про теплий, як чай - тихий час.
ID:
337607
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 15.05.2012 19:33:33
© дата внесення змiн: 15.05.2012 19:33:33
автор: Alexander Marchuk
Вкажіть причину вашої скарги
|
