А тобі нецікаві мої блокноти.
Заривайся з носом у свої ноти,
І мерщій ховайся за партитуру!
Я не скиглю, не плачу, не репетую,
Не чхаю!
( Щоби правдою не здавалося)
Я повільно повільно повільно знімаю...
Свою скромну кандидатуру
І у щічку іще вітаюся.
Я лише прикидаюся, що мені пофіг,
Не слідкую за станом мови і настрою,
Я вдячна, я дякую за past perfect,
Я плачу за батони піастрами,
Я торгую білими айстрами,
Хоч хоч якось забезпечити профіт...
Ти для свята мого лиш художнє оформлення,
Мій палкий іронічний гротеск!...
Хай тебе не дратують мої повідомлення,
Бачиш - я вже послаблюю тиск.
Бо тобі нецікаві мої блокноти,
Бо тобі взагалі нецікаво- хто ти,
Бо тобі не подобається мій рюкзак,
(А він же до біса зручний!),
Бо важливо лише те, що Ти сказав,
Та і світ тобі не смачний!...
Бо справи твої просуваються кепсько
На зміні у харчевні нічній...
Чи достатньо для того, щоб пити не пепсі
Усвідомлювати, що- нічий?...
