Які чудові ранки у травневої весни,
Ось глянь, як купаються квіти в росі, ясні,
Омивають Варвариними слізьми пелюстки,
Перекочують перли з пелюсток на листки.
Як ніжно сонечко протягує промінчики,
Розкриває пелюстки, умиті росою,
Вони, мов у наречених на фаті вінчики,
Вінчають все навколо своєю красою.
Послухай, як співають пташки весільні пісні,
Як ллється їх мелодія до серця й душі
Й пронизує щастям, що радісно стає мені
Від шалених чар весни на шовку споришів.
Я чую, як тріпоче моє звабливе серце,
Як обгортає мене, Божественна любов
Й розливається цілющим у мені джерельцем...
Біль зникає. Я злітаю в небесний альков.
Щоб з вітрами на хмарах із тобою гойдатись,
На їх пухких перинах пеститись, кохатись,
Забувши про все, в жазі пристрасті цілуватись...
Кращого в ці дні, що ще може з нами статись?