В останній день побачення,
В останню ніч, яка передувала
Зустрічі з солодким запахом
Важкого й довгого прощання
Не спала я і тиша навівала
Солодке марення, й бігом
Щезала в шумі озера, де ми
Годиною потому сиділи у човні
Говорячи про вічне, цілуючи
Так ледве знайомі руки,
І рідні напрочуд очі,
Яких не побачити досі
Цілуючи, щоб не забути
Рук твоїх ніжні дотики
І зелених очей відчути
Пронизливий погляд, допоки
Не настане момент прощання,
Коли я ще нажаль не зумію
Розрізнити тебе від бажання
Проте тепер, уночі розумію
Як важко спогади оці лишити
У голові, а не у серці…лише
Пробач що не можу стерпіти
Я думала все набагато простіше