«То чорне п’є земля, то біле млеко,
І чорне млеко – з білого сосця.»
Л.Хворост
Хтось хоче зміст в свої вірші
Вписати мутними словами,
Подати значення прості
Незрозумілими рядками.
Смачне корівок молоко
Примхливо млеком обзиває.
А чорне, чи в пастель воно,
Чи ворохобне – хто там знає?
Слова ж, що начебто прості,
Як пасербиці на задвірках…
Та чорне млеко на сосці
Не пахне молоком у віршах.
Франко, Сосюра, наш Тарас, –
То живодайна слова сила.
Писаки рвуться на Парнас
Повз класиків, але з грошима.
