Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: Жизнь продолжается - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 06.04.2018 - 21:32
Так правдиво змальована старість! Деякі її риси мені вже знайомі...
Дощ відповів на коментар Катерина Собова, 07.04.2018 - 07:40
Старість, не радість, але ж і не катастрофа... У кожного віку свої плюси і мінуси. Дякую Вам за розуміння. Totoha, 08.04.2017 - 09:58
Дякую землячеЗа Вами старість ще не вскаче. Душа у Вас ще молода, Тож не рахуйте Ви літа.
І Вам дякую! "Я вдихаю на повні груди Аромати свого села. Де та старість, та що ви, люди, То зозуля вас підвела!"
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ваша правда, а ще усвідомлення того, що і в старості є свої плюси... Спасибі!
doktor, 09.04.2013 - 09:23
Такие мысли и меня ночами посещают,И сны в безумствах и огнях, Тоской и потом донимают. И я не сплю считая дни,их сколько то осталось, Как на лесоповале пни,ну а самих деревьев малость. Олена Бондар (Бондаренко), 17.08.2012 - 16:52
Вот именно. Жизнь необъяьна - бери свое! бери сколько можешь унести. Тяжело - поделись с друзьями.Прелестное стихотворение. Не бойтесь старости, Василий.Да мине кажется вы ее и не боитесь, а лишь посмеиваетесь над ней. Раїса Гришина, 09.04.2012 - 11:50
Всем понятно, что жизнь - необъятна.Всю объять её - не суждено! БРАВО! Gelli, 06.04.2012 - 15:56
та ну Ви ще такий молодий,все пусте аби було лише здоров"я, а все інше буде, важлива тільки віра і надія
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повністю тут з Вами згоден, віра, надія та ще любов тримають нас на цьому світі... Дякую щиро!
Наталя Данилюк, 07.03.2012 - 11:52
Так сумно і приречено...Вороття назад немає,життя рухається тільки вперед.І люди рухаються разом із ним,старіючи з кожним роком... Мудрийжиттєвий вірш! Всем понятно, что жизнь - необъятна. Всю объять её - не суждено!-саме так,кожному з нас відведений свій термін на цій землі...Дякую за такий глибокий вірш! Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба сприймати невідворотне, як належить- ми всі тут лише гості... Дякую!
Ліоліна, 06.03.2012 - 20:10
А разве так уж мало мы объяли?Жалеть не о чем. И грустить тоже (тем более, как видно ниже, Вам и не дают). А стихотворение - с юмором и самокритичное, хоть и с привкусом грусти Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нам завжди здається, що колись було краще, тому, мабуть, що тоді молодість співала... Дякую!
Калиновий, 06.03.2012 - 18:05
Я за Вас дуже радий.Нехай щастить Вам у сімейному крузі. Та у тому "змайструванні" у якому Ви звичайно трохи попереду (у мене три дочки і один син) і у щебетанні тих онучат і є елексир від старості. Отут: "Счастье жизни нам сыше дано." - виправте слово свіше і то є не лише ідея Вашого віршу а й суть усіх речей. Може чогось ми таки у Бога варті, бо дали життя? Калиновий, 06.03.2012 - 12:05
Вражаюче бо цей Ваш вірш мабуть і про мене (Ваня - замість Васі і все про мене)!?А може й ні... Старість (кажуть) то коли все болить окрім зубів - бо їх вже нема! Мій рецепт: у 50 і у 52 - змайструйте собі (якщо зможете) сина і дочку. І про старість забудете назавжди! У мене вийшло. Тож і Вам Бажаю! Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Змайструвати, звичайно, можна, та я свого часу "змайстрував" п"ятеро дочок. Тож тепер маю шестеро онучат - троє хлопців і троє дівчат. Загалом 3:3 на мою користь! І де тепер та старість притулиться?
Віталій Назарук, 06.03.2012 - 10:44
Головне у житті, щоб старіння проходило повільно, особливо душі...
|
|
|