Привіт, Кульмінація моя.
Що ж ти сьогодні сумна?
Розгорися ти в моїй прострації,
Розквітни як білі акації.
Розвивайся та пишися,
Посміхайся не стидися.
Що ж ти слухаєш той Вступ?
Він в минулому, Забудь!
Зараз пишеш ти,
І Розв’язка теж вся на тобі.
Ти ж танцюй, співай, лети,
Кульмінація моя, Живи!
Ти не слухай всіх навколо,
Ти забудь ті діалоги,
Головне твої й мої всі монологи.
Літерами викарбуємо ми,
Те, що пам’ятатимуть віки.
Ти розкидай із гори,
Всі написані вірші.
Ти роздай по слову кожному з народу,
Подаруй собі й мені ту насолоду.
Кульмінація моя, я прошу,
Ти не стій, пий вино і серце грій.