Протерта пам'ять образу твого,
Але й при цьому грають дивні ноти.
Уже й не пам’ятаю я чого
Був зачарований підчас роботи.
Просте кафе, що є у місті «Ікс»
Прості слова вітання й перші фрази
За кавою не зрозумів ідеї «фікс»
Бо трапилось воно зі мною все одразу.
А потім Львів, Дрогобич, Трускавець,
Нові слова й ідеї сенсаційні.
І мала ж ти тоді такий терпець
Там бути поруч у кавярнях провінційних.
А потім, потім, потім був фінал.
Дзвінок, гудок, відсутність абонента.
Уже тоді спокійно я писав,
Що хтось не хоче чути комплімента.
Не хоче, не бажає, не горить.
Почути знову, й знову, й знову, й знову,
Що є в житті одна єдина мить -
Та мить мовчання, що замінює нам мову
Що було потім, це - новий сюжет,
Який написано уже не нами.
Це нова кава і новий куплет,
А може нова збірка із віршами
Чи має ця історія рімейк?
Чи будуть в ній продовження і зміни?
Наразі стоп, а може - «кава-брейк»!
Продовження залежить від… (ім’я дівчини за замовчуванням)
