Холодний вечір так диха тихо,
На землю сипле сніжинок рій,
Мороз кусючий собі на лихо
На склі малює портрет землі.
Сотні віконець в будинках засніжених
Грають у сяйві зимових вогнів,
Дзвонять бокали,шампанським наповнені.
Стука годинник дванадцять разів.