Уже на місто випав перший сніг,
Вогнями мило синя ніч сміється,
Летить над сонним містом її сміх
Чи може, лише все мені здається?
Може усе привидилось в ту мить,
Коли цілунок полонив кохання.
Приснилося, що дзвоником дзвенить
Змерзлой зими розчулене зітхання.
І сеї ночі білий перший сніг
Надовго втримає свою опалу,
Застеле листя біля наших ніг,
Що золотом недавно ще лежало.
Здається біла сивина із скронь
Злетить, як перша з снігу хуртовина,
Теплом зігріта я твоїх долонь,
Зимовой ночі пристрастів лавина.
Дарма, що випав перший білий сніг
І ліхтарями синя ніч сміється,
Мереживо сплітає із доріг,
Чи може все мені тільки здається…
