Втрачений Дар.
Найголосніше каркне
Бездар
І лицемірнії слова
Поллються медом
Із екранів
як крокодиляча
сльоза.
Його «любов»
До України
І та турбота
про книжки
Як він буцімто
Слово Рідне
сам піднімає
із Руїн
Тільки чужинським
«секенхендом»
То «Гарі Потер»
То москаль.
Хоча вони
«на українській» ,
Нема ж бо
в нас своїх Творців?
О, небосяжні
« олімпіси »
Що саме ті – без
талану Творця
Без Дару
Залишились
Бо так приситились
життям.
Все ж розміняли
Божий Дар
На ілюзорну ману
Слави
І «Тулуба» рабами
стали
заради віл, дорогих
цяцьок .
І не пускати
конкурентів
( отих що Дар
свій бережуть ).
Хоч не творець
уже а копір
клонує копії (й чужі)
Все возвеличує і «дує»
свою пиху
мов він Творець.