Шкода, що ти не можешь говорить,
Коли так хочеться тобі щось написати
Співає сонячна яскрава світла мить
І північ нам малює пароплави,
І місячні безумні ореали
В моїм вікні застигли на столі,
І білі вірші, ніби покривало,
Закутали усі мої думки...
І місто спить овіяне печаллю
І я сижу із кавою в руках...
Забудемо закуті обіцянки
Заснем... Підемо разом спать!