Дослідження самого себе – чом не ексгібіціонізм? Отримання задоволення від демонстрації власного «Я» самому ж собі. Ну хіба ексгібіціонізм з деякою корекцією – тут ти вже і глядач, і отримувач кайфу. Уля-ля, як повезло! Інші для цього не обов’язково, бо якщо з’являються ще й додаткові персони (в цьому випадку нон грата), то й вже ексгібіціонізм вкупі з мазохізмом виходить, такий собі льогкій салатік, на, їж бидло! Бо кому ж власне те твоє «Я» потрібно окрім тебе, невиправданого романтика? Так тільки – покусати, полапати та й викинути за невідповідність соцрамкам. Користі ж ніякої: хліба не купиш, Мурчик голодний лишиться, пес з ним.
Залишається один, поки що вдячний, глядач – ти. От і питаннячко (а багато шось питань, нє?!): а чи власне і самому хочеться дивитись на те «Я»? Там не тільки мармеладки цукром посипані, а й гівна доста. «Фу, як не коректно!» Ну а чого тут панькатися та трелі розводити про мір ва всьом мірє, не свята ж ви душечка, йой як не крути! От і колупайтесь у своїх закамарках темних і липких.
Перший етап. Як-не-як, а треба визнати, що ти гівнюк і копнути глибше: «А чого ж то я такий сякий весь і поганий?» Відповісти тут правду, яка звісно не на твоїй стороні, – це вже діло честі і совісті. В мене совісті нема, тому перший етап проходить болісно і ой як неприємно, бо ж як я себе та таку всю кохану лебедоньку зможу бидлом назвати. В кінцевому результаті ламаюся (ну прям як дєвочка, ая-яй!) і погоджуюся, що не лише хрестиком вишивала і віршики про любов писала. От і спробуй тут не заплутатися.
Другий етап. Всьо, всі визнали і погодились, що були паганим/паганою мальчіком/дєвочкою, а тепер пора покопирсатись ще глибше: «А чого ж власне так сталося?». Та тому що не всі ангели-Божі прислужники (а хто сказав, що і вони не грішні?) і час від часу робимо дурниці. Отож, після довгої і нудної (буе-е-е) процедури обдумування, схвалення/засудження всього душевного непотребу йдемо далі.
Третій етап. А тепер, кохані мої, треба встати на колінця й сказати татові і мамі, а головне самому собі, що більше в гівно ні ногою.
Четвертий етап. Окей, всі повірили, що ви будете чемним/чемною хлопчиком/дівчинкою. Браво! Можна і морозива піти купити – заохочувальний приз (ура!!!). Пива не варто, тільки но ж душу почистили, а починати з пива, то прямий напрямок (ого!) до блуду, дурниць і нових копирсань у собі ( а шо я тут дарма стараюсь?!).
П’ятий етап. Необов’язковий, але чому б і ні? Залишилось пообіцяти собі більш ніколи не викликати своє «Я» на монолог/діалог/полілог/бла-бла-бла. Тому останній етап – то неробіння більш нічого того вище обдуманого і несхваленого, що спровокує повернення на перший левел (опа-па, прієхалі!). Нагадаю, що останній етап необов’зковий, ану ж комусь подобається длубати свої «нутрощі»?
P.S. Автор просить вибачення за напучування братів своїх менших і старших, бо ж сама, грішна, так і залишається найчастіше на першому етапі. Ех, люблю себе красиву чорнобриву :)
Я звертав увагу лишень на один стьоб. Скоріш за все і суть я зрозумів, але мабуть поверхнево. Подобаються, мені такі коментики, як отой перший від Селен, але я ні у якому разі з ним не погоджуюсь. Як на мене ти честна з самою собою, а це головне для письменника.
Julia Novak відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стьоб це річ потрібна(сам часто сарказмом користуюсь),але і його можна зробити красивим.Я навіть наполягаю,щоб спробувала редагнути творик і знайти заміну "гівну"!
Julia Novak відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пхаха...Ну ти витворяєш!))хД
Мені сподобалось.Звісно ж є недоліки,а у тім числі манера письма.Враження наче писала якась бабка Параска(доярска сільська),але задум цікавий і дуже повеселила.Є над чим замислитись і якби б поменше грубості то міг би навіть додати в обране.Тобі є над чим попрацювати,але коли зробиш то обовязково знайдеш читачів-фанатів))Бай))хДД
Julia Novak відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі то не манера письма бабульки Параски, то просто все написано в такому "стьобному" стилі, перше моє прозове творіннячко, а так спеціалізуюся більше по поезії...дякую за коментар, приємно)
девочка переполненная злобой далёкая от мудрости и стремящаяся к самоутверждения которая останется такой же т.к. избегает познания своего персонального мусора. итог... больше Вас читать не буду.
Julia Novak відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
жартую
...
