Я не розумію таких жартів... В кінці повідомлення потрібно написати, "це жарт" хто ж тебе знає, що ти справді маєш на увазі, це ж інтернет, тут дуже легко посваритися (ще легше, ніж в реальному житті), не правильно зрозуміти один одного, і маєш тобі ви вже вороги на все життя, а навіть один одного не бачили, і не знаєте, а не дай бог потім зустріти ту чи іншу людину в житті, то таке може початися, що навіть уявляти не беруся... На мою думку спілкування в неті дуже, дуже сильно псує людей... вони не вміють реально знайомитися, спілкуватися, не знають з чого розпочати розмову, про що запитувати, а про що не варто, тому це нам ще в найблищому майбутньому відібється з негативної сторони, весь світ вже стикнувся з цією проблемою знайомства, браком спілкування, і як завжди черга дійшла до нас... до нас дійшов інтернет зі всіма своїми позитивними, і негативними сторонами, і відповідно соціальні мережі, тупі беззмістовні переписки, смайлики "))))" ненавижу смайлики. Не вміння їх дозувати виявляється в словесний внерегульований "понос" емоцій і думок, які не мають жодного розумного пояснення... Люди навіть "бояться" по телефону поспілкуватися з чужими, і не знайомими реально їм людьми... Це жах, і знову все пусте, розмови, фрази, запитання... "смайлики", тоді коли нема що відповісти. Для чого довго заморочуватися над відповіддю, якщо цього і так ніхто не оцінить, і тим більше серйозно не зрозуміє, і не сприйме... легше безжально, і відчайдушно затримати пальчик на клавіші "0" іншим (чи іншою рукою хто як) притримуючи "shift" і ...."))))))))))))".... пусте життя, безглузде існування, яке проходить, і ми проживаємо його в пусту,витрачаючи наш дорогоцінний час на сидіння в неті, і над тим ми навіть не замислюємося, наскільки ми самі себе обмежуємо в русі, живій розмові цими "рамками спілкування" ми як роботи, майже штучний інтелект, але ми ж живі, то для чого це все... ? Для чого ці всі обмеження, і рамки, в які ми поринаємо з дня в день зі всією головою, і відключеною наглухо свідомістю, і вони для нас вже є звичними, ми входимо в залежність, з якої так як і іншої важко буде вибратися, і це стає нашим буденним, і до не можливості звичним життям... Це жахливо, куди ми котимся... ? Науково-технічний прогрес розбещує нас з дня в день, і ми, як маленькі діти піддаємося цій спокусі, і поглинаємо все, що нам дають, навіть не замислюючись якої шкоди свідомо собі завдаємо, і це все безповоротний процес, який змінює нас, розумних людей, на істот залежних... Ми тупіємо!!! І це при тому, що задум був протилежний, хоча хтозна яким він був, але маємо результат, як кажуть "на лице"... вийдіть, і гляньте на сучасну молодь, тих хто найбільше свого вільного часу тут проводить, ось бачите, а ви думали ще це так просто... Важко відірватись!
©
ID:
291303
Рубрика: Інше
дата надходження: 07.11.2011 00:15:24
© дата внесення змiн: 08.11.2011 02:47:06
автор: alex86
Вкажіть причину вашої скарги
|
тому я вбиваю ві собі цю пристрасть..хочу жити! 
