- Слухай, а що таке цi: економiкум, полiтикум..?
- Ну, бачиш, люди чимсь переймаються, починають навчання разом, роботу, спiлкуються, заводять сiм'ї...
- Та до чого ти ведеш, куме, коротше!
- Та до того й веду, що вони кумуються в своїх колах i виходить: полiтикум - полiтичне кумiвство..
- Таки-так, вони ж там всi за одно, хоч i б'ються про людське око..
- Отож.
- Куме, а ти менi - який кум? Полiт.. чи економ..?
- Ну, не полiт, бо з наших балачок жодного ґешефту нема.
- I не економ, бо як прошу позичити грошей, то..
- А шо ти про мене, от маєш собі яскравий пиятикум: з Недутихатою та Гордiєм..
- Гордiй - падлюка, я з ним не пию. А то, ще маю роботикум, в ньому - колегiкум i начальникум. I куритикум.
- А в мене футболiкум i бiблiотикум.. Не знаю, як я тобi, а ти менi складаєш гулятикум та смiятикум.
- А ти менi - експертикум..
- Ну, оце ти вже з газети взяв!
- Та нi, видумав, чесно!
Надибав у своїх ґуґль-док’ах з датою 5/15/10. Пригадую, тоді трапилась на очі стаття, автор якої гнівно лаяв за вживання цих кальок "економікум, експертикум". Спробував зараз і її знайти, але ґуґль не пам’ятає.
ID:
289263
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.10.2011 20:41:29
© дата внесення змiн: 28.10.2011 20:41:29
автор: ФедченкоВ’ячик
Вкажіть причину вашої скарги
|
