Якби ж ти знала, що в мене на душі,
Коли і як вирують там думки,
Чому в безсонні зустрічаю ранки;
Якби ж бо знала схованки в душі...
Може хоча б тоді відчула ти
Та зрозуміла розумом і серцем,
Чому німію, коли поряд ти;
Якби ж бо ти зігрілась отим жаром...
Якби сприйняла всі мої молитви,
Узріла щирість всіх тих почуттів...
Якби ж бо ти була моя, ласкава,
Була кохана без хитрощів, без слів...