Десь далеко, в куточку, де проявляють старі фотокартки, живе моє Щастя.
Таке тепле, байдуже до всього світу, воно рідко виривається назовні. Моє щастя там, усередині.
Часто, коли мені боляче, а серце рветься на шматки, Щастя бере мене за руку і веде далеко за небокрай… Туди, де все можливо, де збуваються будь-які мрії. Та я маю лише одне бажання-щоб Щастя, яке й досі тримаю за гарячу і ледь спітнілу долоню, завжди було поряд… Вічно…
Потім ми повертаємось додому, в рідний темний куточок з негативами.
Чи я щаслива? Мабуть, так… Бо Щастя завжди у мені, поруч…
