Де поділися наші мости?
Хто втопив їх у суєті?
Чи ми зможем відповісти?
Хто змінив нас, що ми «круті»?
Де поділася наша душа?
Чи ми думаєм про батьків?
Совість деяких залиша,
Ми руйнуєм будови віків!
Ви простіть за відверті слова,
Та набридло! Досить так жити!
Адже мати життя нам дала!
Батько, Богом нам даний, щоб вчити!
Ми повинні цінить кожну мить,
Що живемо у сім’ях своїх,
Приголубте батьків, обніміть!
Зробіть свято сьогодні для них!
Майорять прапори над водою
Б'є любов свої сваї у днище ріки,
Я мостами прощення прямую додому!
Відбудова на довгі роки!!!!
