Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Dragon`s_smiles: Участник_№26 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Украинские Стихи, 09.10.2011 - 22:46
Софія Кримовська змінила перший рядок!Нічого собі, невже я таки «догавкався» і до пані Софії! Вірно кажуть :«Скукай і відкриють» Тож пані , Софія можу взяти Вас у нашу книжку. Якщо забажаєте пишіть. Украинские Стихи, 09.10.2011 - 22:45
Софія Кримовська змінила перший рядок!Нічого собі, невже я таки «догавкався» і до пані Софії! Вірно кажуть :«Скукай і відкриють» Тож пані , Софія можу взяти Вас у нашу книжку. Якщо забажаєте пишіть. Д З В О Н А Р, 09.10.2011 - 14:30
Прекрасний вірш, достойний вищої уваги. Таких на сайті дуже мало. Все в ньому є: і ритм, і рима, і та ізюминка, що привертає так увагу... І дивує та позиція поетів, які з висоти своїх 17-ти літ пробують говорити про любов, життя, почуття та інше... І навіть більш зрілі ніяк не можуть осягнути величину такого почуття. Сліпці! Про що ви пишете у своїх віршах?... То сивина не дає вам спокою, то щось шкрябає по душі, то не можуть зрозуміти тої любові... І ніяк не можете зрозуміти, що тут рефреном проходить ЧАС(в різних словах і з різними відтінками) - МИТЬ (через усе життя), після якої "життя здалося дріб'язковим..." І все тут на своєму місці. Єдине, що можна було б змінити - це слово " невідомості". Мій ніжний хлопче, поміж нами слів на сім життів, або лише на подих... Ти сонцем, НІБИ КАЗКОЮ, заплів мої думки мені самій на подив... І то іще питання, як це сприйме автор, чи це буде відповідати нюансам пісні його душі... Бо ця мить є діамантом всього прожитого його життя. АРИНА ЛУГОВСКАЯ, 08.10.2011 - 02:07
Життя не може бути дріб"язковим (мелочным), загальне враження непогане, але деякі образи дещо шкарябають, як по склу...
Лариса Іллюк, 28.09.2011 - 08:55
Мені сподобалося. Просто, глибоко і щиро водночас. Єдине, що напружило - подвійна згадка про сивого хлопця. Якби змінити у першому чи у другому варіанті сивину на щось синонімічне чи семантично споріднене, вірш би виграв, як на мене. Наприклад, у другій строфі використати мій все ще хлопче, не рахую літ , а в третій - мій рідний хлопче , або ж щось подібне. Але то, звісно, право автора. А сивий, ніби бог, з перепусткою вічності у слові - надзвичайно сподобався образ. Софія Кримовська, 26.09.2011 - 19:11
Ще раз Гребенюку - То то Ви, мій лдорогий узалюблений в себе авторе, ну Вам не вгодиш і годити нема чому - не варті!
Софія Кримовська, 26.09.2011 - 19:09
Валерію Гребенюку - Якщо чоловік в літах, то може бути і сивим хлопцем))
Украинские Стихи, 26.09.2011 - 04:19
Автору не вдалось віршем розповісти про яку любов саме йдеться.Я тричі перечитав, так і не зрозумів чи то сина мати любить, чи то жінка чоловіка.... Мабуть я просто не можу зрозуміти тієї любові. Мій все ще хлопче, сивий, ніби бог, МОЖЕ ХТО ПОЯСНИТЬ МЕНІ ЦЕЙ РЯДОК Бо я ніяк не второпаю: чи то хлопче: чи сивий: чи наче бог. Слова через кому це як однорідні члени речення? Тобто і хлопче і сивий і наче бог. Оскільки зрозуміти не можу оцінку не ставлю. Не ображайтесь мабуть я ще не зовсім сивий , щоб зрозуміти , а може недостатньо ніби бог, щоб злетіти до висот цього вірша. З пов. техредактор Валерій Костянтинович. Mishutka, 24.09.2011 - 13:04
..відчувається авторська оригінальність...коли емоції є - форма часто стає непотрібною
Гетманец А, 24.09.2011 - 12:19
Знайома емоція. І «хлопче сивий» - досить парадоксально, але ця парадоксальність мила та несе в собі певний зміст. Іван Котигорошко, 24.09.2011 - 10:51
неперевершена присвята!ніхто не зна який насправді бог, бо він - то ми, його єство - то душі, мов юність і одвічності тавро, як цвіт і плід на життєдайній груші. Валерий Гребенюк, 24.09.2011 - 07:30
Мій все ще хлопче, сивий, ніби бог,З УСІЄЮ ПОВАГОЮ ! Та мушу сказати рядок скажімо не дуже.... Він хлопче , а чому сивий? Чкщо сивий, чому хлопче? Та й взагалі хто вам сказав, що Бог сивий? Я особисто Бога не бачив, а Ви? Мова про чоловіка в літах котрий в душі ще юний. То сому просто про це так і ненаписати? Не ображайтесь. З пов. |
|
|