Ти тінь в руїнах,
Що несеш їх вперто.
Тобі не личить жаль і честь.
Ти шантажист і підлий вибрик,
Що їх не б’є кинджала жесть.
Ти замордовуєш таланти
І совість топиш у вині.
Ти вражий, з досвідом набутий зрадник,
Що скинеш навіть з висоти.
Не згинеш навіть ти із плоттю,
Хоч як травитимеш в собі.
Живеш ти в велетах сталевих,
Не гребуєш і падаллю в низах.
Занурений у мороки душевні,
Тече по жилах імпульсивний страх…