.
"Не просію себе я крізь сито
…
Хоч до дна тебе випити хочу -
Не спалю я цілунками губи"
(Оксанка Крьока)
Ти мене просіваєш крізь сито
І замішуєш потім на тісто…
Ох, і погляд який ненаситний!
Я таких ще не бачила в місті…
Але ж я - не вареників миска,
Та і не полуничка в сметані…
Тільки губи мої своїм писком
Не чіпай - я ж тобі не путана!..
Ти до дна мене хочеш допити?
А я що, хіба, пляшка? Криниця?!.
Сигареткою хочеш вгостити?
Запальничку подалі, ех, лицар -
А то губи мені ще попалиш…
Відчепись, це не смішно вже, чудо!..
Що ти тягнеш мене до цих звалищ?
Help mе! Пробі! Гвалтують! Лю-у-ди!!!..
20.09.2011 р.
* Оксанка Крьока "***" (http://maysterni.com/publication.php?id=66891)
20.09.2011 р.
Добре, що працюєте в такому гарному жанрі. Нагадую також, що літ .пародія - має - посміхати і критично піджартовувати з "нелепостей", а не з високих почуттів, хоча тут межа - тендітна(наприклад, якби автор сказав - "спалю губи", а так він ніжно намагається висловити свою стриманність у полум,ї пристрасті, тобто - слід логічно було б писати - жартівливо - про стриманність. Ну, це так, - для дискусії!
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Євгене, за відгук!
Так, у цій пародії я гротескно загострив вставлені в епіграф рядки і довів історію до її логічного завершення.)))
До речі, хочу висловити Вам щиру подяку за публікацію моїх пародій у Вашому журналі.