Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: Новий учень (притча) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тачикома, 10.09.2011 - 17:39
Позволю себе в качестве отклика привести собственный стих: Оса, устав произносить свой звук, Покинула навек родимый дом В надежде получить из первых рук Великое искусство слова «Ом». Невзгоды и превратности дорог И в горле комом горькая печаль – Ничто для тех, кто свой приемлет рок И с трепетной надеждой смотрит вдаль... Но вот заветный лес, и темный пруд И множество Лягушек у пруда. И на вопрос Осы: «Учитель тут?» Одна из них едва кивнула: «Да». Но оказалось, что Учитель – Сом, И он безмолвно произносит «Ом». Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Класс!!! Спасибо! Очень здорово в тему! Вдохновения! olya lakhotsky, 02.09.2011 - 10:04
ага, Олю, і ще: учні запитали "і як наш учень?" - може, краще "і як цей учень?", "і як твій учень?" або щось таке, бо він же для них всіх - рівний, але то таке, несуттєво
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олюсю, все - суттєво. Мені сподобалося, що Ти зауважила саме там, де мені не подобалося.Дійсно, всі між собою - рівні. Я змінила, подивись будь-ласка. Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...хвиля-ля-ля-ля-ля ля
|
|
|