Посивіло літо, тихо туманами,
І сивіли коси у моєї мами.
Ходить пізня осінь сірими дощами,
Ніби вчора мама молода із нами.
Чути твою пісню тиху вечорову
І дитинства пам*ять оживає знову,
Не журися рідна, все в житті минає,
У життєву чашу роки прибавляє
Дні такі невпині з вітром пролітали,
Вибілили коси у моєї мами,
Знову осінь сіра з сивими дощами.
Ти ж бо, молодая, будеш, мамо, з нами.