Я в бубен б'ю, а ти все не приходиш,
я стукаю тобі на ай сі к'ю...
ламаю ноги в ритуальнім танці,
а ти не бачиш перед монітором,
як моє друге я із першим хором
тобі співа веснянки-закликанці!
ну де ти? де ти? де тобою носить?
у мене скоро посивіють коси
або повипадають, стану лиса,
а лисою здалась тобі на біса??
в риданнях марних виплакала очі,
тобі сто восьмий віршик нині строчу!
і сльози ллю і гірко губи суплю,
а ти такий підступно-неприступний,
що аж не знаю із якого боку
до тебе підійти, мій синьоокий!
тому продовжу киснути в зажурі
і бити в бубен по клавіатурі
веснянку-закликанку: до, мі, соль)
чекаю і люблю. твоя Ассоль.
"де тобою носить?" змусило посміятися... такого я ще не чув. от "де тебе носить" - зовсім інша категорія
а вірш загалом веселий, я б сказав навіть, літній, а не весняний
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
втішена дуже-дуже! але як можна на Львівщині не чути такої фрази? саме "тобою", а не "тебе", це НАШЕ, РІДНЕ
О, пане Грею, увійдіть в онлайн,
Бо тут Ассоль вже майже полисіла
І виглядом обличчя стала біла.
Летіть, пливіть, хоч украдіть комбайн!
Ви ще не чули стукоту у бубен?
То мийте вуха з милом кожен день!
Ассоль здолає за компютером мігрень,
А вас, підступного, не буде і не буде!
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ото би бачив відгук цей
підступний невловимий Грей!
вперше чую, може із часом місто і переселять до Львівської, але мені про це не повідомляли 
тепер знатиму 
змусило посміятися... такого я ще не чув. от "де тебе носить" - зовсім інша категорія 
але як можна на Львівщині не чути такої фрази? саме "тобою", а не "тебе", це НАШЕ, РІДНЕ 
дивне страждання.net
