Там небо хмарне і збиті ноги,
Просити марно там допомоги,
І перегаром всіх мутить винним,
Там б’ють за даром лише не винних.
Там як в кошмарі живуть привиди,
Там ходять в парі кліщі і гниди,
Там ртуть розлита, немає сходу,
А жуть з корита там хлебче воду.
Там сиро літом і тягне гниллю,
І все покрито якоюсь цвіллю,
Там рвуться жили, як на розп’ятті,
І старожили речуть прокляття.
Там пам’ять стерта і кривосписи
Там суть роздерта на чорні риси,
Закони зграї, рефлекси жертви,
Якщо не стаєр, то краще вмерти.
Що за картини, яких фантазій,
В ім’я людини шок евтаназій,
Там маски здерті, жорстоке дійство,
Театр смерті, а не суспільство.
