Радію літу , життю і краю українському, мальовничому…
Пташиний спів, лине звідусіль,
І небо, синім мереживом тремтить,
У серці в мить, зникла чорна біль
І зелене листя, очі зеленить.
Літо сінокосом духм’янить,
А тіло мастить чорним шоколадом,
Земля від жару палахкотить...
По чолу літо б’є медовим градом.
Сонце- сталевар, плавить мізки,
До божевілля спопеляє думки...
Вдихаю м’ятний холодний дух,
Не відчуваю своїх душевних мук.
Я радію літу й цьому дню,
Такому квітучому й барвистому,
Я радію сьогодні життю
І краю українському, мальовничому.