ТУК-ТУК-ТУК!
Сергій відкрив очі, поглянув на будильник. Пів-сьомої. Прокинутись і встати було дуже важко і через те, що було так рано, і через те, що ліг так пізно.
ТУК-ТУК-ТУК!
- Блін! – сказав про себе Дамартський, а вголос кинув: - ІДУ!!
Встав з ліжка, натягнув джинси і почовгав до вхідних дверей:
- Хто там так рано?
- ЖЕК!
- Хто?!
Сергій глянув у двірне вічко – стояло двоє у смокінгах.
- Відкрийте! Ми з ЖЕКу. У вас десь в будинку труба протікає. Ми шукаємо де.
- А інструменти де ваші?
- Все є. Відкрийте двері!
Сергій знов поглянув у вічко. Люди із ЖЕКу прийшли в смокінгах, щоб відремонтувати трубу… Що тут звучить як дурня? Та це взагалі звучить по-дурному… Що там вчора казав цей Дмитро?.. Дивні люди з державної організації…
- А-а-а! – донісся з двору крик Марійки. – Куди ви мене тягнете?
Ривком Сергій кинувся до вікна і помітив, як двоє в смокінгах тягнули Марію до фургону.
- Чорт! Він був правий…
ТУК-ТУК-ТУК!
Дамартський швидко натягнув футболку, кросівки, накинув куртку і кинувся до вікна. Він почув, що двері в його квартиру вже починали вибивати. Відчинив вікно. Кинув погляд вправо – там була водостічна труба. Двері вже тріщали.
Сергій вхопився за трубу і почав повільно спускатись донизу. Прямо під трубою стояла машина. Трішки збоку були двоє в смокінгах. Ще двоє вже виламали двері і нишпорили квартирою.
- Гей, ти!! – почув Сергій у себе над головою.
З вікна висунулась постать в смокінгу. Не гаючи часу, Дамартський зістрибнув з труби прямо на одного з людей в смокінгах. Той гепнувся і відключився. Другий накинувся на Сергія, але той ударом ноги прямо в сонячне сплетіння відкинув нападника кудись вбік.
Потім різким рухом відчинив дверцята фургона. Там сиділа налякана і заплакана Марія.
- Серж?!
- Швидко! Тікаємо звідси!
- Хто це такі, Серж?
- Потім розповім… Побігли.
Вже чувся стукіт туфлів в під’їзді.
- Побігли!
Сергій витягнув Марію з фургону і вони кинулись до виходу з двору.
