Життя змінилось - є що їсти
І є одежа в кожного із нас
Ніхто уже не шкутельгає
На панщину, як вічний раб
Чию сім*ю недавно порубали?
Чийого сина вчора поховали?
І хто не знає де його батьки?
Чи хто не має до кого піти?
Хіба ми босими ногами в зимку ходим?
Простягнутії ручки, так лагідно щось просять?
Гірка сльоза тече без упину,
За тих, хто поліг трупами?
Та ні не так, не так ми живемо!
Чому ж, -"погано", кричимо?!
