Я сильно так тебе любила
І ти мене також любив.
Чому так все? Не розумію.
І де мені набратись сил
Щоб пережить болючу втрату?
Ну як мені без тебе жить?
Ми попрощаємося завтра.
Так хочеться лиш розбудить.
Ти наче спиш. І очі мружиш.
Спокійно так собі лежиш.
Я пожалію тебе, любий,
Але нажаль востаннє лиш.
Ти мій миленький, мій хороший,
Сіренький котик любий мій,
Тебе я наостанок прошу:
Приходь частіше в мої сни.
З тобою стрінемось там знову
Такі щасливі, як колись.
Ти посміхнешся, наче вдома
У нас ти вдома знов з'явивсь.
І ми обнімемось, як рідні.
Я поцілую тебе в ніс.
Ти мій хороший котик, бідний.
Чому ж покинув мене ти?
Я пам'ятати тебе буду,
І ти мене не забувай.
Сумую за тобою, любий.
Надіюсь ти потрапив в Рай.
14.04.2011
а мой просто ушёл две недели назад. дома не стал умирать
Maggie Bee відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Співчуваю. У мене колись була кішка, яка теж так вчинила... чому коти ховаються від нас впередчутті смерті? Я добу не могла знайти свого Тома, знайла його на горищі...
Коти дивні створіння, якщо чесно незрозумілі якісь.Ти його не кормиш, даєш під зад, а він всеодно треться у твоїх ніг, і розумієш, що це не він тварина, а ти...оце такі коти)
гарний вірш
Maggie Bee відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ніколи не давала коту під зад, я його любила, я люблю усіх котів та інших тварин...
А Тома я любила найбільше, та він від сьогодні покинув наш світ...