Тихо гасне палаюче небо,
Забирає з собою життя...
Ну а нам хвилюватись не треба -
Ми відходимо у забуття.
Леді Ніч за вікном вже панує,
Перші зорі запалює нам.
Вітер стих, він давно не лютує,
Віддав волю свою небесам.
У кімнаті ледь вогник жевріє -
Догоряє остання свіча,
Освітити закоханих мрії
Свічі Місяць ще допомага.
Срібним сяйвом омиті тіла
Віддаються в обійми сваволі,
Забирає в полон неземне почуття,
Нас коханням пов"язує доля.
Пристрасть вже розпалила вогонь,
І крім нас вже нікого нема,
І під дотиком наших гарячих долонь,
Розтають розігріті тіла.
Ніби в мареві снів
Від двох тіл наших тінь
Розпливається наче вода,
Без ніяких затій
Чи корисливих мрій
Переплелися наші тіла.
Лиш п"янкі почуття,
Їх густий аромат
Переповнює наші груди.
Лиш незвичне тертя,
Є всередині нас
Що гріхом називають це люди....
